- Формування мотивації навчальної діяльності учнів шляхом використання інтерактивних технологій
З метою стимулювати діяльність учнів для встановлення зв’язків між окремими поняття доцільно використовувати таку стратегію навчання, як «асоціювання». Цей методичний прийом спонукає учнів міркувати вільно та відкрито за певною темою. Ця навчальна стратегія корисна тим, що дозволяє мислити всім учням.
Для проведення «асоціювання» рекомендовано таку послідовність дій:
- Посередині аркуша чи дошки вчитель записує ключове слово теми, що вивчається, або будує геометричну фігуру, над вивченням властивостей якої учні працюють.
- Навколо слова (геометричної фігури) записують слова, формули, фрази, що характеризують подане слово (фігуру) та всі відомі учням факти, пов’язані з цим поняттям.
- Коли всі думки записані, між ними встановлюють зв’язки за допомогою рисок, стрілок.
Іншою вдалою навчальною стратегією є «кубування». Для реалізації її на практиці використовують кубик, на гранях якого записані можливі запитання щодо теми:
- Опиши (форму, розмір).
- Порівняй (на що схоже? які має особливості?)
- З чим пов’язане ( з якими спогадами, фантазіями?)
- Проаналізуй (які елементи містить).
- Застосуй (де застосовують у житті, у практичній діяльності людини?).
- Оціни: визнач «за» і «проти» (які позитивні і негативні сторони характерні для цього об’єкта?).
Приклад застосування цієї стратегії під час вивчення теми «Перпендикулярні прямі».
- Опиши: прямі, які перетинаються під прямим кутом.
- З чим пов’язані: точки, прямі, площини.
- 3) Проаналізуй: складаються з двох прямих, що перетинаються, утворюють прямий кут.
- Використай: зошити в клітинку, косинець, проектування, побудову.
- Оціни: «за» - допомогає конструювати складні орнаменти, меблі, архітектурні споруди.
Приклад застосування технології «кубування»:
а) учень одержує кубик і дає відповідь на запитання, записане на верхній його грані, відповівши, передає кубик іншому учневі;
б) довільно вибраний учень підкидає кубик і, впіймавши його, зачитує запитання, записане на верхній грані. Відповідь на запитання шукають усі учні класу.
Значну роль у формуванні пізнавальної активності відіграє метод евристичних запитань, розроблений давньоримським педагогом Квінтіліаном. Для відшукання відпомостей про певний об’єкт ставлять сім ключових запитань:
- Що? Піраміда – це
- Хто? Хто з учених досліджував це поняття?
- Де? Галузі застосування піраміди.
- Коли? Коли з’явились перші згадки про піраміду?
- Чим? Чим характерні піраміди, які мають властивості?
- Як? Як обчислити площу поверхні, об’єм, елементи піраміди?
|